- - 2

Зміст
Завдання на курсовий проект
1. Вихідні дані
1.1. Загальні положення
1.2. Опис конструктивного рішення
1.3. Забезпечення просторової жорсткості
2.Розрахунок конструкції покрівлі ( клеєфанерної панелі)
2.1. Розрахунок обшивок панелі
2.2. Розрахунок панелі на згин
3. Розрахунок та конструювання ферми
3.1. Визначення загальних розмірів ферми
3.2. Статичний розрахунок ферми
3.3. Підбір поперечних перерізів елементів ферми
3.4. Розрахунок та конструювання вузлів
4. Розрахунок та конструювання стояків поперечної рами
4.1. Статичний розрахунок
4.2. Розрахунок клеєної колони
4.3. Розрахунок опорного вузла колони
5.Захисна обробка та конструктивні заходи захисту деревини від вогню та загнивання
6. Техніко-економічні показники прийнятих конструктивних рішень
6. Забезпечення просторової жорсткості плоских конструкцій із деревини
Список використаної літератури
Дата добавления: 14.12.2014

Зміст
Втуп
1.Вихідні дані
2.Визначення нормативної тривалості будівництва
3.Вибір методів виконання основних робіт
4.Розрахунок основних параметрів робіт по будівельному майданчику в цілому
5.Розрахунок основних параметрів робіт по об’єктам
6..Визначення раціональної черговості будівництва об’єктів
7.Прив'язка робіт сітьового графіка до календарного плану і оптимізація епюр розподілу ресурсів (див аркуш 2)
8.Календарний план будівництва об'єктів
9.Розрахунок економічного ефекту
Список використаної літератури


Вибір методів виконання основних робіт

Для виконання земляних робіт, пов’язаних зі зрізанням рослинного шару ґрунту, вертикальним плануванням території та зворотним засипанням котлованів приймаємо скрепер Д-511, самохідний з ковшем об'ємом 15м³.
-екскаватор Є-320Б – <з прямою лопатою> із ковшем об’ємом 0,4м3 – на розробці траншей і окремих котлованів.
Грунт, що потрібний для зворотного засипання складається в прольотах. На-дли¬шок ґрунту вивозиться з будівельного майданчика автотранспортом у місця розта¬шування резервів ґрунту даного територіального району.
Спорудження монолітних залізобетонних фундаментів під каркас будівлі передбачено здійснювати за допомогою самохідних стрілових кранів із застосуванням уніфікованої крупноблочної опалубки.
Монтаж збірних конструкцій і стінової огорожі виконуються самохідними стріловими кранами з попереднім розкладанням усіх елементів, що монтуються, за винятком крокв’яних і підкрокв’яних ферм, монтаж яких передбачається виконувати „з коліс”.
Транспортування і подачу конструкцій у зону монтажу планується здійснювати безпосередньо від постачальника.
З метою попереднього розвантаження передбачається залучення автокрана в дні завезення конструкцій.
Приймається поздовжній розвиток фронту монтажних робіт. Черговість виконання робіт за ділянками приймається згідно їх номерами.
Монтаж виконується мішаним способом. Першим монтажним потоком встановлюються несучі колони каркасу будівлі; другим – підкранові балки; третім – елементи покриття; завершальним є потік по монтажу фундаментних блоків, стінових панелей та фахверкових колон. Перед монтажем несучих колон встановлюється фундаменти фахверкових колон.
Для кожного прийнятого потоку вибирається монтажний кран, який послідовно встановлює всі збірні елементи будівлі з урахуванням всіх необхідних технологічних перерв.
Для зведення комплексу прийняті такі машини та механізми:
 для монтажу колон, фундаментних блоків та фундаментних балок – самохідний кран МКГ-25БР;
 для зведення наземної частини по всіх об’єктах – ДЕК-251;
 для монтажу стінових панелей, ферм, плит покриття – ДЕК-251;
 доставка конструкцій на будівельний майданчик здійснюється КАМАЗ 45142;
 для виконання оздоблювальних робіт по усіх об’єктах - Ш-10;
 для влаштування підлоги по усіх об’єктах - БН-100.
Дата добавления: 20.12.2014

Содержание
Введение
1. Исходные данные для проектирования (задание)
2. Проектирование одноэтажных однопролетных зданий разного предназначения из дерева и пластмасс
3. Конструктивная схема здания
4. Расчет клеефанерной плиты покрытия
5. Конструирование и расчёт трехшарнирной рамы из прямолинейных элементов
6. Конструирование опорного узла
7. Конструирование конькового узла
8. Расчёт стеновой панели с асбестоцементными обшивками
9. Расчёт стойки торцевого фахверка
Список литературы

Проектирование одноэтажных однопролетных зданий различного назначения из древесины и пластмасс
В одноэтажных однопролетных зданиях производственного и общественного назначений широко применяют деревянные рамы. Наиболее распространены рамы дощато-клееные заводского изготовления.
В действующем расчете рассматривается проектирование и расчет трехшарнирной рамы, которая изготовляется из двух полурам.
Трехшарнирные рамы рекомендуется применять для зданий небольшой высоты Н = (4…6 м), пролетом 12…30 м, и с шагом В = 3…6 м. Рамы больших пролетов и высот широкого распространения не получили в связи с возникновением значительных изгибающих моментов в карнизных узлах и трудностью их изготовления. Сопрягают полурамы в узлах с помощью простейших шарниров, решаемых в виде лобовых упоров, а крепление стоек двухшарнирных рам к фундаментам проектируют жесткими. Распор рам воспринимается фундаментами. Трехшарнирные рамы (см.рис.1) выполняют как правило, дощато-клееными прямоугольного, преимущественно переменного по длине стоек и ригелей, поперечного сечения. Уклон внутренней кромки относительно наружной принимают не более 15%.
Соединяют стойки и ригели в карнизном узле различными способами в зависимости от условий изготовления рам. Наиболее широко распространено соединение по биссектрисе карнизного узла с помощью зубчатого стыка (см. рис.2), осуществляемого фрезерованием готовых элементов стоек и ригелей и с последующим склеиванием их в заводских условиях. В этом случае изготовляют прямолинейные клееные элементы стоек и ригелей в виде балок из досок толщиной 33 мм с последующей распиловкой их для получения двух элементов переменного по длине сечения. Рекомендуется высоту ригеля в коньке принимать не более 0,3, а стойки в опорном узле – не менее 0,4 наибольшей высоты их в коньковом узле.
Статический расчет рам выполняют по общим правилам строительной механики при загружении их наиболее невыгодным сочетанием нагрузок: постоянная и снеговая на всем пролете; постоянная на всем пролете и снеговая на половине пролета; ветровая, в сочетании с перечисленными выше нагрузками при высоте стоек рам более 4 м. При меньшей высоте ветровую нагрузку можно не учитывать, поскольку в этом случае ветер действует как разгружающая нагрузка. В общем случае при расчете рам определяют опорные реакции для каждого вида нагрузки, разбивают раму по длине на ряд сечений и находят их координаты, а затем находят усилия.
Дата добавления: 29.01.2015

Зміст
1.Вступ
2. Об’ємно - планувальна та конструктивна характеристика об’єкта
3. Вибір методів виконання робіт та основних будівельних машин та механізмів
3.1. Розрахунок обсягів земляних робіт
3.2. Визначення потрібної вантажопідйомності крана
3.3. Визначення потрібного вильоту стріли крана
3.4. Інструменти, вантажозахватні пристосування і механізми
4.Відомість обсягів робіт
5.Калькуляція та технологічний розрахунок календарного плану
5.1 Визначення чисельного та кваліфікаційно-професійного складу бригад (ланок)
5.2.Визначення тривалості виконання робіт та ув’язка строків їх виконання в графіку
5.3.Калькуляція трудових витрат та заробітної плати
6.Потреби в об’єктах будівельного господарства і розрахунок їх основних параметрів
6.1Розрахунок потреби в тимчасових адміністративних і санітарно-побутових будівель на будівельному майданчику
6.2. Визначення потреб в матеріалах
6.3. Розрахунок складів
6.4.Розрахунок тимчасового водопостачання
6.5. Каналізація
6.6. Розрахунок тимчасового електропостачання
7. Опис будівельного генерального плану
8.Техніко – економічні показники БГП
9.Техніко-економічні показники лінійного графіка та графіка руху робітників
10.Охорона праці та техніка безпеки
11.Список використаної літератури

Проект організації будівництва (ПОБ) входить до складу технічного чи техноробочого проекту; він розробляється з метою забезпечення своєчасного запровадження в дію виробничих потужностей і об'єктів житло-цивільного призначення. Проект організації будівництва є основою для розподілу капітальних вкладень і обсягів будівельно-монтажних робіт з років і періодів будівництва, обґрунтування кошторисної вартості будівництва, проведення організаційно-технічної підготовки будівництва, що включає забезпечення його кадрами, матеріально-технічними ресурсами й устаткуванням, а також рішення питань чи розвитку організації матеріально-технічної бази будівництва.
Проект виконання робіт (ПВР) розробляється по робочих кресленнях і служить для визначення найбільш ефективних методів виконання будівельно-монтажних робіт, що сприяють зниженню їхньої собівартості і трудомісткості, скороченню тривалості будівництва об'єктів, підвищенню ступеня використання будівельних машин і устаткування, поліпшенню якості будівельно-монтажних робіт. Здійснення будівництва без проектів провадження робіт забороняється.
Проект виконання робіт розробляється генеральною підрядною будівельною чи організацією по її замовленню оргтехстроєм чи проектним інститутом.
На окремі види загальнобудівельних, монтажних і спеціальних будівельних робіт ПВР розробляється організацією, що виконує ці роботи.
Розробка проектів виконання робіт виробляється за рахунок накладних витрат у будівництві і з урахуванням плану організаційно-технічних заходів будівельно-монтажної організації, що діє системи оперативного планування, керування й обліку будівельного виробництва.
Як вихідний матеріал для розробки ПВР служать робочі креслення, зведений кошторис, проект організації будівництва, зведення про терміни і порядок постачання конструкцій і устаткування.
Курсовий проект з “ Організації будівництва мережі водопостачання міста ” виконується на базі даних курсового проекту “ Зовнішні мережі водопостачання міста ”. Виробництво робіт проводиться потоковим методом.
В І частині проекту складається відомість обсягів робіт. Процес зведення об’єкту ділиться на окремі роботи, встановлюється технологічна послідовність їх виконання. Окремі види робіт закріплюються за певними бригадами робочих. На основі проведених розрахунків будується лінійний графік виробництва робіт і графік руху робочої сили. Розрахунок потоку проводиться матричним методом, визначаються основні показники потоку. За допомогою графіків визначаються потреби в матеріалах і механізмах. Основне призначення потокового методу виробництва робіт – скорочення термінів будівництва.
У ІІ частині курсового проекту проектується об’єктний будгеплан, який охоплює територію будівництва даного об’єкту. Будівельним генеральним планом називають план майданчика будівництва, що підлягає забудові, на якому окрім існуючих будівель і споруд показують об’єкти будівництва, яке проектується і графік їх спорудження, а також необхідні для виконання будівельних і монтажних робіт основні монтажні механізми, тимчасові будівлі, споруди і пристрої. На підставі будгенплану виявляють і встановлюють обсяг першочергових підготовчих робіт по будівництву постійних і тимчасових залізничних та автомобільних шляхів, водоенергетичних мереж, тимчасових виробничих підприємств, споруд і пристроїв.

Об’ємно - планувальна та конструктивна характеристика об’єкта

Водопровідні мережі призначені для транспортування води від джерела водопостачання до споживачів. Вони складаються з водоводів, магістральних мереж і розподільних трубопроводів. Водоводами вода подається від насосних станцій до населеного пункту, на території якого розташована мережа магістральних і розподільних трубопроводів.
Всі водопровідні мережі проектують на основі плану забудови населеного пункту. При цьому беруть до уваги конфігурацію населеного пункту; взаємне розташування джерела водопостачання і споживачів; розташування вулиць, кварталів і зосереджених водоспоживачів (заводи, фабрики та інші); рельєф місцевості. Мережі прокладають по проїздах або узбіччях доріг паралельно лінії забудови. Заглиблення водопровідних труб залежить від глибини промерзання ґрунту, температури води в трубах і режиму її подачі. Трубопровід повинен бути на 0,5 м нижче розрахункової глибини промерзання, але не вище, ніж 0,7м до верху труби.
За розташуванням у плані магістральних ліній дана мережа водопостачання міста проектується кільцевою. Загальна сума водопровідних кілець – 8 штук. Сумарна довжина водопроводу – 15940 м.
Конструктивно водопровідна мережа складається з сталевих прямо шовних труб різних діаметрів, в залежності від кількості водоспоживання жителів міста: Dн=630 мм; 530 мм; 478 мм; 426 мм; 377 мм; 325 мм; 273 мм.
На водопровідній мережі встановлюють оглядові колодязі. Водопровідні колодязі призначені для розміщення водопровідної арматури, управління нею, проведення ремонтних і профілактичних робіт. Колодязь має робочу камеру і над нею горловину для спуску. Горловина закривається чавунним або сталевим люком з кришкою, які бувають двох типів: Т і Л. Важкі люки типу Т встановлюють на проїзній частині вулиці, люки типу Л - на тротуарах, непроїзних місцях і дорогах з рухом автотранспорту вантажопідйомністю до 5 т. Люки розташовують таким чином, щоб не заважати проїзду транспорту і щоб у колодязі не потрапляла поверхнева вода. При відсутності твердого покриття люки повинні виступати над поверхнею землі на 5 см, навколо них необхідно влаштувати вимощення шириною 1 м з уклоном від люка.
В даному курсовому проекті колодязі влаштовують із залізобетону.
На трубопровід наносять нормальну антикорозійну бітумно – гумову ізоляцію.
По завершенню будівництва мережі проводять її гідравлічне випробування та промивання з хлоруванням.
За результатами випробовувань та промивання і дезінфекції складають акти. Акт випробувань підписують представники будівельно-монтажної та експлуатаційної організацій і замовника, а промивання та дезінфекції, крім того, ще представники санітарно-епідеміологічної служби.
Дата добавления: 03.02.2015

Зміст:
Розрахунок монолітних залізобетонних підземних споруд
1) Оцінка інженерно - геологічних та гідро –геологічних умов будівельного майданчика;
1.1) Номенклатурні показники ґрунтів;
1.2) Геологічний розріз;
2)Розміщення підземних споруд у шарах ґрунтів;
3) Визначення горизонтальних та вертикальних тисків на споруду;
3.1) Визначення постійних навантажень;
3.2) Визначення тимчасових навантажень;
3.3) Визначення бокових навантажень;
4) Складання розрахункових схем підземної споруди;
5) Визначення зусиль в підземній споруді за варіантом завантаження;
6) Побудова епюр для кожного варіанту завантаження;
6.1) Епюри для першого варіанту завантаження;
6.2) Епюри для другого варіанту завантаження;
6.3) Епюри для третього варіанту завантаження;
7) Розрахунок конструкцій підземних монолітних споруд;
7.1) Верхня будова монолітної підземної споруди;
7.2) Нижня будова монолітної споруди;
7.3) Розрахунок стіни;
8. Розрахунок осідання монолітної підземної споруди у відкритому котловані методом пошарового сумування;
9. Розрахунок на спливання споруди;
10. Визначення осадки споруди по методу еквівалентного шару.
Розрахунок збірних залізобетонних підземних споруд
1. Оцінка інженерно – геологічних умов будівельного майданчика та визначення властивостей ґрунту;
2. Визначення схеми розміщення збірних залізобетонних підземних споруд;
3. Розрахунок навантажень, діючих на споруду;
3.1. Вертикальний розрахунковий тиск від тимчасового навантаження на перекриття;
3.2. Боковий тиск на споруду;
4. Розрахунок зусиль збірних підземних споруд від різноманітних варіантів навантаження;
4.1. Розрахунок ребристих панелей перекриття;
4.2. Розрахунок панелі по ширині споруди;
4.3. Перевірка похилого перерізу ребра панелі перекриття на поперечну силу;
4.4.Геометричні характеристики ребристої панелі перекриття;
4.5. Визначення втрат навантажень при натягуванні арматури;
4.6. Розрахунок ребристої панелі перекриття у стадії виготовлення;
4.7. Розрахунок ребристої панелі по утворенню тріщин при виготовленні;
5. Розрахунок днища та стіни збірної підземної споруди по I-ому варіанту.
Дата добавления: 06.02.2015